Перекопський вал, що дав назву місту. був створений тут, між верхів'ями річок Мжа і Коломак, ще в скіфські часи, а в першій половині XII ст., під час монголо-татарської навали, ця територія була спустошена і перетворилася в так зване «дике поле». Саме тут, між лісами і болотами, проходив Муравський шлях - шлях із Криму в Російську державу, за яким ходили в набіги за здобиччю та невільниками кримські та ногайські татари.
З 1660 року Валківська фортеця з усіма будівлями передана українським переселенцям, які взяли на себе обов'язок нести сторожову службу, а в квітні 1780 року з утворенням Харківського намісництва Валки стали повітовим містом, а в грудні 1796 - позаштатним містом Харківського повіту.
Після Лютневої революції 1917 року в Валках і повіті була встановлена влада Центральної Ради. В ході громадянської війни влада кілька разів змінювалася. У листопаді 1917 року в Валках була проголошена Радянська влада, але 7 квітня 1918 року селище було окуповано німецькими військами, в лютому 1919 року селище було зайнято Червоною Армією, в подальшому зайнято частинами ЗСПР.
У квітні 1921 року в Валках почалося антирадянське повстання, яке очолили колишні офіцери армії УНР Джуваго, Макаренко і Сорокін. 30 квітня - 1 травня 1921 року відбувся штурм міста Валки загонами повсталих, які зуміли захопити південні околиці, але зазнали втрат і відступили, після чого були розгромлені прибулими силами РККА під керівництвом Р. Ейдемана біля села Ков'яги. Розсіяні загони продовжували боротьбу до 1922 року.
Окрім цікавої історії, туристів в Валки залучають майстри народного мистецтва - гончарства, писанкарства, чудовий краєзнавчий музей, сезонні ярмарки, дивовижні слобожаескіе мейзажі і мальовничі місця для відпочинку.