Замок в Дубно Рівненської області - одне з головних прикрас міста, частина його культурного заповідника. Фортеця має довгу цікаву історію і в минулому славилася своєю неприступністю.
Замок часто переходив у власність різних княжих родів: Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. Навіть в XIX з XX століттях фортеця використовувалася за призначенням військовими частинами різних країн: Російської та Австро-Угорської імперії, Речі Посполитої, Німеччини, Радянського Союзу.
У 1993 році замковий комплекс увійшов до складу заповідника міста Дубно, ставши пам'ятником історії і архітектури. Відвідувачів замку зустрічають міст і ворота з гербом роду Острозьких і могутня надбрамна вежа.
У палацах князів Острозьких і Любомирських відповідно XVI і XVIII століть збереглися великі банкетні і бальні зали, прикрашені гіпсовою ліпниною Д. Мерліні.
Дубенський замок славився своєю системою підвалів і підземних ходів. Саме в цих підвалах і відбуваються події повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
У замку міста Дубно є легенда про вежі «Беатка». У 1577 році татарські війська напали на фортецю. Почалася паніка. Племінниця князя Острозького Беата вийшла на вежу і дала наказ стріляти з гармати в намет хана. Вона сама піднесла вогонь до запалу. Ядро потрапило в ціль, і битва миттєво завершилася. З тих пір цю вежу називають «Беатка».